Промова Папи Франциска під час молитовного чування на Світовому дні молоді у Кракові Continue reading

Advertisements

1452096_367273923409557_735662506_n

1. Не боятися бути краплями в океані. Кожен окремо – не супермен і може мало, зате разом ми здатні на великі речі!

2. Не бути сірими. Не бути ніякими. Не бути пасивними. Майдан навчив нас робити вибір. Бути гарячими.  Continue reading

А вам, хлопці і дівчата, скажу не боятися докладати зусиль. Не шукайте легких шляхів. Шукайте істину, тому що тільки істина зробить вас вільними.   З проповіді Хорхе Маріо Бергольйо 10 квітня 2002 у Буенос-Айресі

sandro_zuccari_1

Зовсім недавно ми провели зустріч з професором Алєссандро Дзуккарі, одним із засновників Спільноти святого Егідія. Було круто! Для тих, хто все пропустив, зробили конспект – головні думки, озвучені проф. Дзуккарі. Enjoy!

Конфлікти є всюди — маю на увазі не лише збройні конфлікти, адже війна – це не лише воєнні дії. Світ не може знайти шляху діалогу. Раніше, під час Холодної війни, світ був поділений на радянський та капіталістичний блоки, з 2001-ого, після теракту 11 вересня, почали говорити про про“зіткнення цивілізацій”. Але арабська весна показала, що світ не поділений на ісламський та християнський. Сьогодні є інші блоки та інші конфлікти.  Continue reading

IMG_8892Це – Морріс. Йому 25 і він живе в Італії. Цього тижня він виступив зі своєю історією на зустрічі Молоді За Мир у Римі. Думаємо, це свідчення вразить всіх – воно допоможе нам краще розуміти емігрантів, краще розуміти Африку і увесь світ. Тисячі людей за останні роки загинули у дорозі з Африки до Європи, у пошуках надії та кращого життя. 

– Мене звати Морріс, я іворіанин, я африканець і я, як бачите, чорний. Але в першу чергу я людина, як і ви.

У Кот-д’Івуарі 10 років йшла війна, і через це я вирішив залишити свою країну. Я відправився в Буркіна-Фасо, потім – у Нігер, а далі потрібно було дістатися Лівії. Але як? Через пустелю. Ми йшли три дні пішки. Деякі не витримували.  Ми йшли і час від часу бачили праворуч і ліворуч себе мертві людські тіла – це були ті, хто не зміг пройти цей шлях.  Continue reading

This slideshow requires JavaScript.

Більшості з цих фотографій – близько сорока років. На цих світлинах – молоді люди з дуже навіть не бідних родин, римляни, які у свої 16-17-20 років вирішили їхати на периферії Риму, місця забуті і покинуті всіма. Райони бараків і неймовірної бідності, куди ніхто не наважувався і заглянути. Ці молоді люди на своїх мотоциклах їздять туди щодня – вони допомагають дітям робити уроки, згодом організовують дитсадок, щоб мами могли піти на роботу… І безліч людей навколо каже їм: “Облиште ці юнацькі мрії і ставайте дорослими. Подумайте нарешті про себе”.  Continue reading

Привіт і ласкаво просимо! 😉 Ти читаєш перший пост блогу Молоді за мир, і, якщо ти тут, отже, ти – в тренді. Так-так, сьогодні уже не модно крутитися лише навколо себе і нічого не знати про світ навколо. Сьогодні уже зрозуміло, що насильством нічого не вирішити, що єдиний шлях – діалог. І що війни мають […]