І чому обов’язково шукати воші

Текст: Оля Макар

Священик сьогодні запитав у першого хлопчика, що попався під руку:

– Чого хочуть діти?
Що дітям найбільше треба від батьків? Скажи, щоб усі знали!

І перший хлопчик, що попався під руку, не підставний, як нам здалося, довго не думаючи, відповів:

– Любові.

А священик додав:

 – Отак, батьки. Ви гадали, що новий телефон, айпед, роботи, монстри. А дітям треба любов. А чоловіки – вони як великі діти, їм теж потрібна любов. І жінкам потрібна – ще більше, подвійна!

 – Я колись сів їсти свою улюблену страву (тут хлопчик сказав, що найбільше у світі любить піцу  – так ми і зрозуміли, що він не підставний), а мама стала позаду і гладить мене по голові. А мені так незручно, бо я вже дорослий, ще хтось побачить – соромно. Тоді мама каже: “Я воші шукаю”. І я кожен день голову мив, і з милом мив, як тільки вмів, а вона все одно шукала воші. І я зрозумів, що то насправді вона хотіла мене приголубити, поки я ще був дома.

– Тож, дорогі батьки, – сказав цей дивний священик, –  любіть своїх дітей. І доки можете, шукайте у них воші.