Бабин Яр. Чому про це досі потрібно говорити?


%d0%bc%d0%b0%d1%80%d1%96%d1%8f_%d1%81%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%b5%d0%b9Текст: Марія Соловей

Жінку в червоній хустці ти бачив щотижня на ринку. Вона, мабуть, довго вибирала яблука на пиріг для дітей. Тепер вона тут, обличчям у піску. Хтось штурхає тебе в спину, ти падаєш просто на червону хустку, затулившись руками, а хустка червоніша, ніж завжди, липка й холодна, бо кров стигне швидко, особливо восени, як і кров у жилах, як і страви, залишені поспіхом у недавно затишних будинках…

Ми звикли спокійно дискутувати про багато історичних трагедій. Нові покоління не можуть переживати минуле так гостро, як сучасники, що природно для людини. Але серце неприємно пропускає удар, коли читаєш спогади про землю, яка ворушилася над живими тілами.

light-hand

У Бабиному Яру розстріли здійснювалися у кілька етапів. Спочатку, 29-30 вересня 1941 року, розстрілювали євреїв. Потім — радянських службовців, військовополонених. Ромів. Українських націоналістів. Тисячі незвичайних людей, за яких хтось вирішив, що вони не достойні жити. Їм наказували лягати долілиць біля стін яру. Стріляли в потилиці, ніби підкоряючись первісному забобонному страхові – не дивитися в очі смерті. Але все набагато банальніше. Люди розстрілювали людей, автоматично підкоряючись політичним лідерам (так звично для знетямленого ХХ століття), і кожна жертва мала йти до своєї смерті по трупі іншої. Люди гидували людьми, не бажаючи торкатись умертвлених тіл; мануфактура смерті призвичаїла виконавців до думки, що вбивати з наказу — не злочин; поки що живі лягали на залиті кров’ю спини (своїх друзів? рідних? колег? сусідів по вулиці?).

Чому про це досі потрібно говорити? Для чого пригадувати собі те, що прямо не стосується твого життя, про що б ти, можливо, ніколи й не почув, хіба що краєчком вуха?.. Тому що поряд з історією воєн, конфліктів, смертей і міжнаціональних образ має бути історія миру. Її точка відліку починається після пострілу.

Advertisements

Do you agree?

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

Category

За світ без насильства, Uncategorized

Tags

, , , , ,