Історія про окремий світ, який створили маленькі діти з великим серцем і ще більшим бажанням щось змінити


ліза_хмелевськаТекст: Іванна Кіт

Фото: Ліза Хмелевська

Перше, що я чую, прийшовши у літній дитячий табір “Обійми миру”, що у селі Літки біля Києва – це шум, гамір та сміх. 26 дітей, у кожного своя історія, 5 команд (країн), студенти-вожаті, оточені купою дітлахів, організатори то тут, то там. До мене підбігають діти і одразу ж питають, хто я і що тут роблю. Всім цікаво, адже хтось новий пришов у їхню маленьку країну. Тут все серйозно, тут існують свої правила, закони, є президент, прапор, власна валюта (обнімашки), кожна країна-команда має свій герб, тут у всіх навіть паспорт є.

DSC04046

У кожного з нас є своя роль і посада. Я міністр фінансів, наприклад, – розповідає мені Даша із Доброляндії.

Кожна команда – це мікс дітей із абсолютно різними характерами, світоглядом, вихованням. У кожній команді є дитина із ромської сім’ї. Їх одразу помітно, вони відрізняються від решти, не лише зовні, але й поведінкою. Кожен з них по-різному себе поводить у компанії. У одній з команд всі діти разом вирізають гірлянди, спілкуються, а одна дівчинка сидить окремо, її зовсім не цікавить те, що відбувається, що роблять інші. Але є і такі, що залюбки йдуть на контакт. Єдине, що відрізняє ці маленькі країни від реальних, це – ставлення один до одного. Тут не розділяють на своїх і чужих. Тут всі єдині.DSC03567

DSC03777 Першого дня, коли діти тільки почали освоюватись, одразу ж стало помітно, що Гаурі, дівчинка із ромської сім’ї, віддаляється від всіх. Вона боялася інших дітей. До того ж, це вперше в житті вона була без мами. Але, на мій великий подив, решті дітей не потрібно було пояснювати, як себе поводити і що робити, вони самі почали проявляти ініціативу. Вони кликали Гаурі гратися, допомагати їм робити плакат, розмальовувати. І це діє, – розповідає Настя Гриненко, організаторка табору.

Наша мета – допомогти дітям зрозуміти, що можна дружити з різними. Їм часто нав’язують стереотипи поведінки з так званими «іншими» дітьми, але з цим можна боротися. Ромські дітки починають швидко вчитись і легко здружуються, – каже Женя Токовенко, одна із організаторів табору.

DSC04216

Пообіді у таборі є традиція співати гімн. Всі збираються разом діти і організатори. І під гітару співають пісню. У такі моменти, не помічаючи цього, сам починаєш підспівувати, бо ця енергія, яка йде від дітей, таких різних, але однаково щирих, не може оминути жодного.

DSC03574

Пізніше  діти пишуть один одному листи, у яких обмінюються побажаннями, вітаннями. Їхні обличчя сяють від радості, коли вони отримують лист від друга зі своєї чи іншої команди. І ця радість полягає також у тому, що вони розуміють, що таким простим, на перший погляд, способом можуть підняти комусь настрій або зробити щасливим. Це здружує ще більше.
Після цього у таборі розпочинається ярмарок, до якого кожна команда наполегливо готувалася цілий день. Вони спільними зусиллями робили гірлянди. Це, мабуть, найзахопливіша частина дня. Діти самостійно презентують свою країну, прапор, девіз, показують, що вони встигли зробити.

Ось наш прапор, він складається із чотирьох кольорів. Червоний означає, ми дружні, оранжевий – ми завжди готові допомогти, блакитний – ми живемо у вільній країні та фіолетовий, який показує нашу креативність. Ми – країна друзів, – презентує прапор свої країни Міша із Обнімашні.

DSC03627

“Обійми миру” – це не простий відпочинковий табір для дітей, це щось більше. Табір має велику мету. Вона у кожного може бути різна, в залежності від того, хто на чому акцентує. Хтось може подумати, що це дуже хороша можливість здружити і стерти межу між звичайними і ромськими дітьми.

– Ми домагаємось того, щоб діти, які не ромські, навчилися дружити і спілкуватися із іншими дітьми. І там само для ромських дітей – це певний спосіб прийняття. Вони мають зрозуміти, що можуть бути друзі-українці. І це може бути як і дорослий, так і маленька дитина. Сенс в тому, що всі разом. З цього виграють всі, – каже Настя Гриненко.

DSC04135

У таборі дітей також вчать бути повноцінними громадянами своєї крахни: поважати один одного, сприймати і приймати думку іншого, бути лояльними і тактовними, створювати закони і дотримуватись їх. Тут виховують свідомих дітей, у яких на першому місці  – людяність і доброта.

DSC04340

Наша дружба безкорислива і вірна, можливо, саме це і дає зрозуміти багатьом, що насправді є цінним у нашому житті. Адже “Обійми миру” – це не лише подія на 4 дні. Протягом року ми щотижня збираємо цих дітей разом у “школі миру”, – говорить Настя Гриненко, – Разом з ними ми ходимо у будинок престарілих, де у них уже є улюблені дідусі і бабусі. Наприклад, у вересні вони візьмуть участь у ході пам’яті жертв Бабиного Яру. Ми хочемо, щоб вони жили в культурі миру та відповідальності, щоб мріяли зробити світ кращим.

DSC04443

Починати з себе, починати з малого, не будувати стін між своїми та чужими, сіяти добро і робити цей світ таким, яким ти його хочеш бачити, – ось те найважливіше, що я побачила у цьому таборі, провівши там всього лиш один день.

 

Advertisements

Do you agree?

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

Category

Uncategorized

Tags

, , , ,