Жінки – дурніші за чоловіків?

svitlana_popovaТекст: Світлана Попова, Київ

Фото: PinchukArtCentre

Темна кімната. Тиша. На стінах — чотири величезні екрани з усіх боків.

За мить на кожному з них з’являються люди: чорнява дівчинка-підліток з брекетами, темношкірий хлопець, вусатий дідусь з суворим поглядом, домогосподарка. Всі четверо нахиляються прямісінько до мене і, ледь не зриваючись на крик, промовляють:

«Жінки – дурніші за чоловіків, бо їхній розвиток припиняється раніше».

Стає трохи не по собі. Що вони хочуть цим сказати? Навіщо?

12596749_1033132266759958_1837163115_o

Після цього кожен з них “переходить” на інший екран за часовою стрілкою. Цікаво… Що далі? Обличчя дідуся стало ще більш суворим. «Одна дитина в сім’ї – завжди егоїст». «Українська мова – мова села, нею розмовляють лише провінціали». Дівчинку з брекетами змінює молода матуся з немовлям на руках. «Чоловіки думають тільки про секс, але можуть і відволіктися — заради пива і футболу».

Замість дідуся-вусаня з’являється  представник країн Азії (Китай? Японія?), а темношкірого хлопця змінює жінка у вишиванці. «Російська мова – мова окупанта, російськомовні люди не можуть бути патріотами України». Що відбувається? «Поляки нам не друзі, вони тільки й чекають, коли можна буде забрати наш Львів». Що довше слухаєш всі ці фрази, то все більше розумієш їхню абсурдність. «Чоловік, що слухає дружину – підкаблучник».

ILL_9969Всі ці люди без перестанку ходять по колу, час від часу змінюючи один одного, й повторюють тобі те, що ти вже не раз чув.

«Нашою країною правлять євреї, тому у нас все так погано».

Вже навіть не відчувається тиск, натомість приходить усвідомлення того, що це все – не просто красива інсталяція. Розумієш, що якщо дуже захотіти, то можна зробити ворога з будь-кого/чого. Достатньо лише почути негатив в його бік з десяток разів. Якщо він ще й звучить з уст авторитетних осіб, то поготів. Нам важко сприймати подібні речі, коли про це говорять напряму. Але мало не щодня ми зіштовхуємось з  пропагандою, яку нам намагаються підсунути через ЗМІ.

Виходжу з кімнати. Світло в коридорі ріже очі, а в голові — геть неоднозначна картина. Наче тобі добренько промили мізки і ти прекрасно це розумієш. За десять хвилин я прослухала усі найдурніші стереотипи, які роками живуть у наших головах. Якісь з них передалися нам у спадок від покоління батьків та бабусь, інші – в’їлися у свідомість завдяки сучасним реаліям. На жаль, так вже влаштована людська психіка й навряд чи вдасться викоріните це з себе повністю. Єдине, що залишається – ретельно пропускати отриману інформацію крізь фільтри здорового глузду. Можливо, тоді ми станемо більш внутрішньо вільними. А рамки, в які прийнято вганяти себе й все довкола, нарешті відпустять нас за свої межі.

 P.S. Познайомитися з проектом Сергія Павлюка «Зона прямого впливу» можна до 17 квітня в центрі сучасного мистецтва PinchukArtCentre.

Advertisements

Join the conversation! 6 Comments

  1. Крута інсталяція, найбільше мене вразила. Правда я до кінця не дослухала, там через 4 такі фрази фізично важко знаходитися, наче над тобою знущаються, а ти – безпорадна дитина і нічого не можеш вдіяти, тільки втікти.

    Reply
    • Моя подруга теж фрази три прослухала і вийшла. Каже, зависокий тиск на психіку. Я, чисто з цікавості, прослухала майже до кінця. З усіх інсталяцій ця найбільше вразила.
      До речі, хороша можливість перевірити свою стресостійкість)

      Reply
  2. ой, людоньки. була я в цій кімнаті. на мене мало що так потужно вплинуло за останній час. я просто стояла там у центрі тої великої зали, а люди вгорі на екранах ходили по колу і нахилялися, нахилялися, нахилялися. і ходили, ходили. і голосно нашіптували-кричали мені на вухо з усіх сторін (так шо нема куди подітися) такі речі, які в мене всередині просто сидять (не всі, звичайно, але багато). і воно якось так засмоктує, шо ти хочеш чути ше, і ше. і не просто стовбичити там як бевзь, а ходити разом з ними, і поширювати ці прості постулати. бо що більше людей їх почує, то більшою правдою вони стануть. і вже ніхто не зможе заперечити, бо всі ж знають. і всі так кажуть. якшо ше хто не був, то наполегливо рекомендую сходити. до 17 квітня. я навіть можу піти ще раз. і ще трохи там погріти вуха. бо як виходиш з тамтого покою, то зразу хочеться ту облуду струсити з себе. а це корисно 🙂

    Reply
    • Щодо користі згодна) Нічого так не відкриває очі на абсурдність всіх цих стереотипів, як саме така пряма їх подача.

      Reply
  3. Ви тут всі так апетитно написали, що мені аж захотілося на виставку)

    Reply

Do you agree?

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

Category

Uncategorized

Tags

, , , , , , , ,