1044985_682696911746017_548980891_nТекст і фото: Оля Макар

Ви що, з лісу вибігли?! – у ці дні в мене вирвались слова, якими  мене часом виховували в дитинстві. І було смішно й соромно одночасно: так, вони з лісу вибігли.

Ви ніби дикі! – кричав на них охоронець на страусиній фермі, коли ті намагались погладити верблюда. Тоді я заливалася сміхом і ніяк не могла зупинитися: так, вони дикі! Дикі!!!

IMG_6773

Вони, безперечно, інші. Коли у нашому таборі була вільна хвилина, ромські діти відразу ж бігли до кранів з водою. Часом ми всі ставали у коло і говорили про свої враження. І хтось з них обов’язково казав, що йому найбільше сподобалось митися або спати [на ліжку].

IMG_6636Вони інші, але водночас такі ж, як і всі: дуже вразливі, чутливі, ніжні. Їх так легко поранити чи образити. У нас була таборова пошта і ми щодня писали один одному записки. І ромські хлопчики увесь час повторювали в своїх листах: ви до нас дуже добрі, ви добре до нас ставитесь. Я зрозуміла ці слова уже в дорозі додому, коли один з них розповів, що уже був колись у дитячому таборі – і там «тільки щось скажеш – били палкою!». А ви нас не били, повторював він багато разів – зі здивуванням і вдячністю.

«Оля, як ти думаєш, яких людей більше – добрих чи поганих?» – раптом спитав у мене той самий дуже емоційний (у школі таких називають проблемними) малий. Для нього добрі – ті, які не проганяють його, дають йому щось, коли він просить. Як мене це вразило! Я раніше думала, що ромських дітей неможливо образити.

IMG_6664

Згадую, як колись пила чай на кухні і спостерігала через вікно за батьком з сином, які на лавочці їли картоплю фрі. І за ромським хлопчиком, який просив у них трішки. Вони відмовляли, а він просив ще і ще – батько розізлився, почав на нього кричати, прогнав його. Сьогодні я розумію, що якщо тим хлопчиком був хтось з оцих, які були у нашому таборі, то ввечері він точно плакав. Так, ромські діти теж плачуть. Навіть ті, які здаються нахабними, грубими і приставучими.

Вони ж не бачили нічого іншого.

IMG_6779Я завтра йду на роботу, – пояснюю одному з них, чому не можу забрати його жити до себе. Він шокований:

Ай-яй-яй, ти що, копаєш метал?

Розповідаю, що переписую книжку з однієї мови на іншу. Він так дивується, коли дізнається, що я роблю це увесь день! Не може уявити, що можна так довго й багато писати.

У суботу ми привезли їх до батьків, у ліс, де вони живуть. А в неділю, так сталося, зустрілися знову (все-таки ми сусіди і через це бачимось досить часто). І ось їхні новини, розказані мені з величезним захопленням:

Я знайшов на смітнику зубну пасту і щітку! – каже С. У таборі ми чистили зуби – скільки було радості! По дорозі додому вони дуже сумували, що не зможуть більше цього робити – адже вдома у них немає пасти. Тепер є. Щасливі.

Я зустрів А.! – хлопчика з Голосієво, який їздив з нами у табір. Для ромів тепер світ став зовсім іншим: у районі вони уже не анонімні люди, яких ніхто не знає, а тому можна поводитись, як завгодно. У них тепер є багато сусідів і друзів, в тому числі їхнього віку. Вражені і схвильовані.

IMG_6656Ще трішки про друзів-сусідів, цих прекрасних київських дітей, які поїхали з нами. У таборі бар’єри швидко стерлися. Роми і не-роми спали в одних кімнатах і змагались в одних командах. І подружилися! Навіть виникло одне платонічне кохання – отже, інтеграція справді відбулася 🙂

Вони разом смажили сосиски на вогні і запускали паперові кораблики на озері. Разом грали у футбол і шукали скарб під час квесту. Малювали один одному малюнки. Разом чекали на привида у «хелоуінський вечір» і співали пісні. Бар’єри зникли – залишились люди, імена, обличчя, слова. Залишилась радість і глибина.

І ми всі побачимося вже через тиждень, бо ця дружба – назавжди.

друк-30 шт

Advertisements

Join the conversation! 2 Comments

  1. Ми писали листи! Таку любов в просту “записку” не засунеш! 🙂

    Reply
  2. Олічка я приемно вражена Вашою роботою в таборі Ви робите дуже добру справу Ви вносите сонячні промінчики в дитячі душі цих діток Можливо і чиясь доля поміняеться на краще Не можливо переоцінити добро Звеликою шаною до Вас мама Мусі Герчак

    Reply

Do you agree?

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

Category

Uncategorized

Tags

, , , , , , , ,