10603301_850595348333880_5534586770877669727_nТекст: Ярослава Григорчук, Львів

У неймовірний світ паралельної реальності потрапляє читач з першої сторінки книги відомого колумбійського письменника Габріеля Гарсії Маркеса. Адже це магічний реалізм, який не дозволить нудьгувати ні хвилини. 

Все починається тоді, коли циганське плем’я входить у невеличке містечко Макондо, і як би швидко вони його не покинули, життя жителів ніколи вже не буде таким, як раніше. Автор гармонійно поєднує описи природи з описами людей – звичайних, однак з незвичайними планами (при шаленій спеці створити фабрику льоду, засадити місто мигдальними деревами, створити машину пам’яті).

hi-garcia-marquez-cp-9677714-8colВражають описи головних героїв: “…запах диму з-під її пахв; пахло не жінкою, аміаком” або: “вона відвикла від чоловічих ласок, однак зберегла недоторканим безумство свого серця”.

b7cf9d1adea4c5dccf9f2a6fcbc1e8bcПлем’я одного з циган, Мелькіадеса, було стерто з лиця землі за те, що наважилось переступити межі дозволеного людині знання. Однак він повертається знову в місто, щоб жити поруч з сім’єю Буендіа, розділяти з ними всі радощі та негаразди, і врешті-решт передати комусь із онуків пергаменти, які потім через декілька поколінь розшифрує останній чоловік із родини і, дізнавшись всю правду, зникне назавжди, розчиниться у невідомості, адже “тим родам людським, які приречені на сто років самотності, не судилось з’явитись на землі двічі”.

Звичайна сім’я, проте незвичайні родинні зв’язки, незвичайні долі, війни, брат проти брата, ліберали проти консерваторів. Не варто дивуватись весіллю, яке триває 20 днів, чи дівчинці, що не перестає їсти землю, навіть ставши дорослою. Тут тіло покійного перед процесією заправляють перцем, тмином з лавровим листом і варять цілий день на слабкому вогні, щоб позбавити запаху пороху; а після смерті найстарішого з родини за вікном йде дощ з малесеньких жовтих квітів і встеляє все місто.

garcia-marquez1Якась містика смерті панує протяжністю у всю книгу, загробні мотиви і бажання посягнути те, що заборонено людському розуму. Однак ця книга просто захоплює подих і не залишає байдужим нікого, незважаючи на свою дивакуватість.

Автор дає зрозуміти, що коли людина виходить за межі дозволеного, кінець може бути лише один – летальний.

Мудрість, яку можна почерпнути зі “Ста років самотності”:

  • Наука знищила відстань
  • Людина не пов’язана з землею, допоки в ній не лежить покійний
  • Діти наслідують безумство батьків
  • Якщо ти не боїшся бога, бійся металів
  • Всі ми із води вийшли
  • Схоже на те, що час обертається по колу, і ми прийшли знову до того, з чого почали
Advertisements

Join the conversation! 1 Comment

  1. читала! вона дуже така атмосферна! особливо мені запам’яталася баришня, поруч з якою всіляка худоба плодилася)

    Reply

Do you agree?

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

Category

#1книга1тиждень

Tags

, , , , , ,