Кожна сім’я має свої традиції, дні зустрічі, які ні в якому разі не можна перенести, свій улюблений спосіб проводити час разом… Сім’я любить подорожувати разом, разом снідати і вечеряти. З людьми, яким ми допомагаємо, ми теж намагаємося жити як одна сім’я: святкувати разом Різдво, дні народження, ходити на пікнік… І – відпочивати. Тому щороку ми збираємо наших улюблених дідусів і бабусь з будинків престарілих і їдемо на кілька днів за місто. Беремо з собою Віталіка і Катю – вони теж живуть у будинку, хоча ще зовсім молоді. І починається… Попередні роки ми їздили у Ворзель, а цього року відпочили біля Вишгорода. Там була Десна… …а в Десні була риба. Щоправда, невелика. Зате Микола Леонідович, який обожнюює риболовлю, був щасливий. Є у нас одна бабуся, Віра Луківна – прекрасна бабуся! Вона постійно співає, у неї в голові – пісні на всі випадки життя. Ти її щось запитуєш – а вона відповідає піснею. Самі дивіться: 15 секунд, а скільки позитиву 🙂 http://www.youtube.com/watch?v=FOdKwUwfuVw Що було справді неперевершеним у ці дні, то це їжа. Їжа займала половину нашого часу, а розмови про їжу – ще більше. Як і кожна українська сім’я, ми любимо посмажити шашлики чи сосиски Як і всі, літні люди теж люблять морозиво Ввечері ми проводили спільну молитву А потім співали під гітару… Що ще треба для щастя?

Далі передаємо слово Каті – вона розкаже про свої враження “В наше очень непростое время порой как никогда нужно вырваться из обыденности, из внешних переживаний, это нужно всем, особенно пожилым людям, ну и таким, как мы с Виталиком. И община Святого Эгидия дает нам такую чудесную возможность, проводя свои каникулы, уже в который год радуя нас душевной теплотой, непринужденной атмосферой и яркими домашними праздниками. И в этот раз все было просто чудесно, уютный уголок на берегу чистой, быстрой и очень красивой реки, прекрасная база отдыха с комфортными условиями, вкусная домашняя кухня, а главное, уютная, открытая семейная атмосфера, и искреннее желание отвлечься от переживаний с которыми все приехали сюда, и окружить нас теплом и заботой, все получилось! Мне запомнятся прекрасные деревья на чистой, ухоженной территорие, сосны (их там, кажется, целых три вида), верба (дерево моего детства), как сладко нежиться на солнце сидя на берегу Десны, окунув ноги в плещущие, прохладные воды… ну и конечно же, песни под гитару в последний вечер: бабушки ровно и проникновенно держали вокал (талант ничто не сокрушит!), Виталик, как всегда, зажигал, а молодежь попутно обсуждала, как сбросить калории (мне бы их проблемы… :)) Спасибо вам, ребята!”

А вот что говорит Виталик:

“Больше всего мне понравилось петь под гитару. Я заказывал современные песни, потому что я очень люблю современную музыку. Было самое главное – общение, понимание и дружба”.

На завершення – багато щасливих фотографій. Багато щасливих усмішок, багато щасливих облич. Бо щастя – це мати друга й сім’ю, щастя – це бути потрібним.

This slideshow requires JavaScript.