Доброго ранку! О 5:30 приїхали автобусом з Луцька в Хмельницький. Знайшли кафешку з інтернетом – поки готують каву, розкажемо вам трохи про Луцьк. 

Якщо коротко: у Луцьку затишно, по-домашньому, люди привітні, але, коли кажуть “дві хвилини” чи “сто метрів”, мають на увазі 30-40 хвилин і 2-3 км. Це наче все, що треба знати. А тепер – про людей, з якими ми познайомилися в Луцьку. 

Ось діти-роми, з якими ми випадково зустрічалися два дні поспіль: і в карти пограли, і морозиво з’їли. Чудові діти.

А ось фото після зустрічі в луцькій бібліотеці. Завжди круто, де б ти не був, зустрічати однодумців 🙂

Після зустрічі

Чудесна Іра, до якої ми скоро приїдемо знову
А тут – з нашими новими і дуже веселими друзями з семінарії, де ми жили. До них теж приїдемо ще раз!

Сергій і Володимир, які нам порадили, що ще подивитися в місті (коли не знаєте, що робити, завжди знайомтеся з бездомними)

В Луцьку були й інші приємні знайомства: Андрій, який знає всіх і все і якого можна зустріти в будь-який час в будь-якому місці, о. Василь та інші з храму Петра і Павла, з якими у нас з’явилися спільні мрії… До Луцька неодмінно потрібно повернутися якнайшвидше!

This slideshow requires JavaScript.